Дивовижна прогулянка Харковом: будинок-гігант, камера судді і готична архітектура

Вулиця Різдвяна зобов'язана своєю назвою цікавій історії, що сталася в другій половині XVII століття. У ті часи в двох сусідніх слободах знаходилися церкви – Благовіщенська і храм Різдва Христового, тому дорогу, що з'єднала дві слободи, прозвали Різдвяною. Таку назву вулиця носила до 1920-х, поки більшовики не увічнили ім'я засновника марксизму Фрідріха Енгельса. Тоді ж зруйнували храм Різдва Христового, який знаходився на початку вулиці. Історичну назву вулиці повернули в рамках декомунізації.

Істотний поштовх до розвитку Різдвяної давав Благовіщенський ринок, тому вже в середині XIX століття вздовж вулиці поставали кам'яні, а потім і капітальні житлові будівлі. 105 років тому проїжджу частину вимостили гранітною бруківкою. Щоправда, під час Другої світової війни більшість будинків зруйнували, але деякі історичні будівлі все ж вдалося відновити і зберегти для нащадків.

БУДИНОК НОБЕЛІВСЬКОГО ЛАУРЕАТА І КАМЕРА СУДДІ

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Будівля під №1 на вул. Різдвяній являє собою велику історичну цінність. У двоповерхівці з симпатичним фасадом провів свої юнацькі роки наш знаменитий земляк, лауреат Нобелівської премії Ілля Мечников, і його брат Микола. У ті часи – 1850-1860-ті – будівля була приватним пансіоном. Потім будинок належав дружині статського радника Ганні Рогожкіній, яка частину приміщень здавала в оренду для музичної майстерні, артілі посильних і камери дільничного мирового судді. Сьогодні тут знаходиться управління праці та соцзахисту населення Новобаварського району.

АЗЕРБАЙДЖАНСЬКИЙ ХЛІБ І КОШЕРНІ ОБІДИ

Двоповерхову споруду на перетині вул. Різдвяної і Полтавського шляху звели в середині XIX століття. На початку минулого століття будинок належав Мангубі Бабаєвій – дружині потомственого почесного громадянина, яка здавала "квадрати" всім бажаючим. Тут був магазин непромокаючих суконь, комісійна контора з найму службовців, дві азербайджанські хлібопекарні і мебльовані кімнати з єврейськими обідами. Нашим сучасникам це будівля відома тим, що тут знаходився комісійний магазин, про що довгий час свідчила величезна вивіска на фасаді.

СПОРОЖНІЛИЙ БУДИНОК-ГІГАНТ БУВ ПРОТЕЗНОЮ ФАБРИКОЮ І КЛУБОМ

За деякими свідченнями, будинок на розі вул. Різдвяної і Лопанського провулка – перша залізобетонна будівля Харкова, побудована на початку XX століття. Спочатку тут знаходився музей та виставкові зали, а в повоєнний час, до 1970-х, – протезна фабрика. Про будівництво знову згадали лише після розпаду Союзу і 20 років забуття: будинок відреставрували і влаштували в ньому клуб "Спліт". Місцем для розваг гігантська будівля була недовго, зараз вона знову пустує.

100-РІЧНА БУДІВЛЯ МАНУФАКТУРИ З НАЛЬОТОМ ГОТИКИ

Під номером 9 на вул. Різдвяній розташувався один з найнезвичайніших будинків в місті. Трохи більше 100 років тому зодчі виконали будівлю в формах готичної архітектури: віконні прорізи у вигляді суцільної "клітини" по висоті трьох поверхів, а тонкі вертикальні тяги увінчані вежами. Такий стиль для Харкова – рідкість, в місті не набереться і десятка подібних будівель. Раніше загадковий вигляд будинок був притулком для мануфактури "Зільберман та сини".

95 РОКІВ ІСТОРІЇ КНИЖКОВОЇ ФАБРИКИ: ВІД "КОМУНІСТА" ДО "ГЛОБУСА"

На вул. Різдвяній, 11, більше 95 років виготовляють друковану продукцію, при цьому в історії великої триповерхової споруди було чимало поворотів. Спочатку тут заснували поліграфічне підприємство, яке з часом перетворили на книжкову фабрику "Комуніст". У повоєнний час виробляли зошити, папки і конверти. 60 років тому підприємство стало фабрикою кольорового друку, і лише на початку 1970-х вона знову отримала статус книжкової. Сьогодні в будівлі – одна з найбільших книжкових фабрик країни "Глобус".

ПОДАРУНОК ВІД ВРУБЕЛЯ: УНІКАЛЬНУ МОЗАЇКУ ЗУМІЛИ ЗБЕРЕГТИ

Ще одна прикраса вул. Різдвяної – будинок під номером 17. Ім'я архітектора, який спроектував цю споруду в стилі модерн, невідомо, зате авторство майоліки на фасаді, ймовірно, належить самому Михайлу Врубелю. Видатний художник-символіст прожив в Харкові близько 15 років. В середині минулого десятиріччя унікальну мозаїку хотіли зішкребти, але слава Врубеля зупинила будівельників.