Вироки церковних злодіїв: забирають гроші, вино і навіть куполи храмів

Після низки новорічних свят суди розглянули близько десятка кримінальних проваджень, в яких фігурує особлива, зневажена в кримінальних колах категорія злодіїв – церковних. Всього ж в рік в Україні розглядається близько 150 подібних справ. У МВС кажуть, що і в різдвяні, і в інші релігійні свята число крадіжок, і не тільки в цьому році, як правило, вища, ніж в будні. Злодії керуються простою логікою: більше прихожан – більше пожертвувань.

Поліція каже, що більшість злодіїв не залишаються безкарними – їх судять за статтею "Крадіжка", і в середньому вони отримують до 3-х років в'язниці. Наприклад, днями в Кривому Розі місцевий житель проник за іконостас і спробував вкрасти звідти пожертвування. Як розповіли "Сьогодні" в криворізькій поліції, коли нальотчик розпихати гроші по кишенях, його помітили жінки, які стояли неподалік, накинулися на нього і, утримуючи, викликали поліцію. Як з'ясувала "Сьогодні", проаналізувавши вироки церковних грабіжників (вони опубліковані в Держреєстрі судових рішень), деякі з таких злодіїв брали "на справу" дітей, щоб дитина змогла пролізти в вузьке вікно храму, деякі не гребували забирати похоронні хрестики, одяг батюшок і продукти . Наприклад, в селищі Куликів Львівської області злодій забрав з місцевої церкви брендові туфлі священика і 12 пляшок вина. А в Хмельницькій області на 80 годин ісправработи засудили сторожа, який вкрав на металобрухт купол церкви! У поліцію його здали працівники металлопункта.

Втім, духовенство каже, що храми зазнають не тільки пограбувань. "До Києва за останні два роки було зафіксовано 14 випадків вандалізму щодо храмів, – каже єпископ УПЦ Климент. – Пограбування було зафіксовано лише в декількох з цих випадків. Більшість – це відкрите богохульство".

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

До цього Климент додає: "Наприклад, останній інцидент пов'язаний з київським храмом блаженної Ксенії. Злочинці проникли до церкви, забрали там якісь невеликі гроші, але при цьому скинули з престолу священні предмети, поглумилися над ними і розкидали по підлозі Святе Причастя! київські храми мученика Трифона і святителя Петра підпалили напередодні їх храмових свят. у Вівтар Воскресенського храму вандали кинули запальну суміш за день до свята Трійці. А церква в честь ікони "Всіх скорботних Радість" біля Бабиного яру двічі підпалювали без всякого пограбування і, при тому, сам підпал злочинці записали на відео і виклали в інтернет. За ці два роки міліція, а потім поліція, не розкрила жодного такого злочину. Більше того. За 3 дня до 1000-літнього ювілею на честь святого Князя Володимира, оголошеного не тільки церковним, але і державним святом, був замах з вогнепальної зброї на київського священика Романа, який помер через кілька днів, не приходячи до тями. Вбивство досі не розкрито. А за день до ювілею ми були шоковані звісткою про тортури і жорстоке вбивство черниці Алевтини. Були спроби представити ці злочини теж як пограбування. Але ні в першому, ні в другому випадку у вбитих злочинці нічого не вкрали. Те, що ці вбивства одне за одним були здійснені за лічені дні до приїзду в Київ десятків тисяч віруючих і представники всіх Православних Церков з різних країн, природно викликає певні припущення, що вони не є спонтанними. Тим більше, що не розкрито жодне з них".